Заржицька О.В.
Соціалізація особистості на уроках
суспільно –
гуманітарного
циклу.
Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного та
культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного
добробуту, запорукою розвитку суспільства.
До важливих тенденцій
соціокультурного розвитку сучасного українського суспільства належить
модернізація освітнього простору з метою підготовки конкурентоспроможних
фахівців, орієнтованих на творчу продуктивну діяльність в умовах трансформації
соціального й індивідуального буття.
Формування соціальної та громадянської компетентності на
уроках історії в межах змістової лінії «громадянська відповідальність»
спрямовано на формування діяльного члена громади та суспільства, який розуміє
принципи та механізми функціонування суспільства, є вільною особистістю, яка
визнає загальнолюдські й національні цінності та керується морально-етичними
критеріями та почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці.
На мою думку, соціальна компетентність є
важливою в освітньому процесі, бо вважаю її
ключовою у розвитку кожної особистості. Основою соціалізації є
опанування індивідом мови соціальної спільноти, мислення, сприйняття норм,
цінностей, традицій тощо.
На сучасному етапі розвитку
суспільства особливої актуальності набуває проблема створення умов для розвитку
особистості, яка здатна до само актуалізації, творчого перетворення світу та
соціально значущої діяльності. У зв’язку з цим соціально-педагогічні проблеми
формування в учнівської молоді соціальних компетенцій виходять сьогодні на
рівень пріоритетних.
Шлях до розвитку соціальних
компетенцій лежить через розширення свідомості, яке розкриває дитині її місце
та роль у бутті, робить її здатною повністю реалізувати себе в соціумі через
гармонію з внутрішнім «Я» та гуманістичну взаємодію з навколишнім світом.
Учнівська молодь має брати на себе
активну і відповідальну роль у соціальному житті і через цю роль здобувати
статус і становище в суспільстві. Для успішного майбутнього молодій особистості
потрібно:
розвинути здатність робити життєвий
вибір;
навчитися самостійно приймати
рішення;
навчитися бути відповідальною,
здатною брати на себе відповідальність за свої дії, зобов’язання;
розвинути здатність захищати себе і
свої життєві цінності, а також діяти відповідно до своїх цінностей;
навчитися надавати підтримку,
піклуватися про інших, діяти з ними і для них, розділяти їхні турботи;
набути соціального досвіду, котрий
складається як із практичних навичок участі у суспільному житті, так і рівня
розвитку громадянських якостей особистості.
Досягнення цього результату
передбачає, з одного боку, опанування учнями соціальних навичок і вмінь,
засвоєння соціального досвіду, що забезпечать їх соціальну інтеграцію в умовах
мінливого суспільства, а з іншого боку, соціальну мобільність молоді, її
здатність до можливої швидкої зміни соціальних ролей.
Оскільки, розвиток соціально
активної особистості набуває сьогодні особливого значення, то виникає гостра
потреба у визначенні основних засад, цілей, напрямів, змісту, форм і методів
виховання, що цілеспрямовано та ефективно забезпечували б процес розвитку і
становлення особистості, здатної само реалізуватися в соціумі як громадянин,
сім’янин, професіонал, носій культури. Тому значення
слова «Соціалізація» на мою думку виглядає так :
С – самостійність, самоорганізація,
самореалізація, самовдосконалення;
О – організованість;
Ц – цілеспрямованість;
І – інтереси, ініціатива;
А – активність, адаптація, акції;
Л – людяність;
І – інтеграція, індивідуальність;
З – захист життєвих цінностей,
здатність приймати рішення;
А – адаптація;
Ц – цілепокладання;
І – інновація;
Я – «Я – концепція» (сукупність усіх
уявлень людини про себе, пов’язана з їх оцінкою).
Історія як навчальний предмет
сьогодні відіграє значну роль у розвитку особистості. Навчання історії має бути
спрямоване на реалізацію загальної мети базової загальної освіти, яка полягає в
розвитку та соціалізації особистості учнів, формуванні їхньої національної
свідомості, загальної культури, творчих здібностей, здатності до саморозвитку й
самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.
Оновлений
шкільний курс з історії дозволяє
реалізувати поставлені задачі щодо формування соціальної компетентності учнів
упродовж навчання. Саме курс «Історія України» допоможе учнівській молоді
ідентифікувати себе як громадян України, підготувати їх до життя у сучасному
світі.
Формування в учнів соціальної компетентності
співвідноситься із загальною метою будь-якої освітньої системи – розвиток
особистості як суб’єкта соціальної взаємодії у єдності когнітивної,
пізнавальної, емоційно-вольової, ціннісно-мотиваційної
сфер. Наголошую, що соціальна компетентність під час вивчення тем різних освітніх галузей має три аспекти:
інформаційний (знання), поведінковий (уміння, навички, поведінка) та
ціннісно-оцінний
(морально-естетичний).
З
метою формування соціальної компетентності, рекомендую вчителям знайомити учнів основної
школи з проблемами моралі, поведінки особистості, через історичні постаті, художні
образи в історичній літературі та
мистецтві. На уроках історії використовувати проблемні ситуації (суспільно-соціального та практичного
спрямування) які ведуть до самоаналізу й
абстрактному мислення старшокласників.
Звертаєю увагу, що формування соціальної компетентності учнів має базуватися на
таких особистісних утвореннях: мотивація досягнення, довільність, позитивне
ставлення до себе, висока самооцінка, здатність до конструктивної поведінки у
складних ситуаціях. У процесі соціалізації
учнівська молодь має пізнати й прийняти вимоги суспільства, а
результатом цього процесу є формування свідомої причетності до оточуючого
середовища та здатності до успішного здійснення соціальних ролей. Ці завдання
можуть бути освоєні через соціальну практику (учнівське самоврядування,
громадські організації, дитячі об’єднання). Залучення школярів до органів
учнівського самоврядування сприятиме формуванню соціальних компетенцій
(здатності брати на себе відповідальність, участь у спільному прийнятті рішень
тощо).
Окрім того, формувати соціальну компетентність учнів на уроках історії засобами навчальної
мотивації, а саме:
збагаченням змісту особистісно
орієнтованим цікавим матеріалом;
формуванням допитливості та
пізнавального інтересу;
збагаченням мислення учнів;
утвердження прагнення саморозвитку й
самовдосконалення;
виховання відповідального ставлення
до навчання, зміцнення почуття обов’язку;
бачення в учневі особистості тощо.
Під час вибору прийомів мотивації
вчитель повинен враховувати вікові особливості учнів.
Вважаю, що використання в освітньому процесі інтерактивних і дослідницьких
методів організації пізнавальної діяльності школярів, які обумовлюють розвиток
комунікативних, організаційних здібностей, навичок критичного мислення,
прийняття рішень, а також почуття відповідальності за їх результат, сприятимуть соціалізації учнівської молоді. Основними методами
інформаційного аспекту соціальної компетентності є проблемно-пошукові,
самонавчання та взаємонавчання, елементи проектного навчання, евристичні
дослідження, семінари, рольові ігри, уявні екскурсії тощо.
Соціально компетентна
особистість зможе визначати власне місце
в житті суспільства, проектувати стратегії свого життя відповідно до соціальних
норм і правил, ураховувати інтереси та потреби різних соціальних груп,
індивідуумів, здатна адекватно оцінювати навколишню дійсність на основі повноти
знань, продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі, команді,
виконувати різні ролі та функції в колективі, брати на себе відповідальність за
прийняті рішення та їх виконання.
Відповідно до статті 4 Закону
України «Про освіту» «Держава створює умови для здобуття громадянської освіти,
спрямованої на формування компетентностей, пов’язаних з реалізацією особою
своїх прав і обов’язків як члена суспільства, усвідомленням цінностей
громадянського (вільного демократичного) суспільства, верховенства права, прав
і свобод людини і громадянина».
Сучасна шкільна освіта
зорієнтована на формування громадянських компетентностей, нових підходів до
навчання, адже успішне виховання громадянина вимагає не лише знань та
критичного розуміння себе та світу, а й отримання особистого досвіду участі у
громадському житті, у взаємодії з іншими на засадах поваги та рівності,
відповідальності за спільну справу, мирного вирішення конфліктів.
Важливість
громадянської освіти школярів зумовлена новими соціально-політичними реаліями
українського суспільства, пошуком спільних для громадян демократичних цінностей
і національних ідеалів, участю України в загальносвітових політичних,
економічних і соціокультурних процесах. Відтак одним із основних соціальних
замовлень школи є формування й розвиток здатності школярів до життя й
діяльності в правовій демократичній державі.
Ефективне навчання учнів громадянської освіти потребує
створення та запровадження в освітній процес методичного інструментарію,
спрямованого на формування їхньої громадянської компетентності, що реалізується
в активному залученні учнівської молоді до проблемного навчання, розвитку
критичного мислення, самостійності суджень, творчого потенціалу. Це
вимагає створення умов для мотивації й участі учнів старших класів в
обговоренні актуальних проблем школи, місцевої громади, суспільства, держави,
глобальних проблем сучасності та інформаційного простору. Інтеграція
громадянознавчого змісту в суспільствознавчі предмети передбачає не механічне
включення громадянознавчих понять, а опрацювання їх через дію та колективну
пізнавальну діяльність учнів.
Розвиток соціальної та громадянської компетентності у процесі
навчання історії може відбуватися на трьох рівнях: навчання про громадянську
відповідальність; навчання для розвитку розуміння та формування ціннісних
ставлень до громадянської відповідальності; навчання через здобуття практичного
досвіду громадянської відповідальності.
Історія
та правознавство як основні предмети, що сприяють формуванню громадянських
компетенцій, якнайкраще забезпечують реалізацію завдань міжпредметного підходу до
громадянської освіти. На нашу думку, проблеми громадянської освіти можна
ввести в урок історії України, всесвітньої історії чи правознавства на
будь-якому його етапі: мотивації, основній частині тощо. Для впровадження
елементів громадянської освіти придатними є всі типи уроків, проте
найефективніше вирішувати такі проблеми під час проведення практичних занять
й узагальнюючих уроків.
Для реалізації завдань громадянської компетентності засобами
суспільствознавчих предметів надзвичайно важливо використовувати сучасні методи: рольові та ділові ігри (моделювання
відносин, вивчення ситуацій, що уможливлюють обговорення соціальних проблем і
спільне їх розв'язання); аналіз документів – громадянознавчої тематики;
проектування (розробка та – реалізація учнівськими командами суспільно-корисних
справ у місцевій громаді); дискусії з актуальних соціальних проблем; учнівські
конференції, збори, круглі столи (обговорення та прийняття рішень, що
визначають основні напрямки діяльності); спільні заходи із місцевою спільнотою;
он-лайн спілкування (обговорення на форумі, ведення блогів, розміщення
інформаційних ресурсів на сайтах, обмін досвідом проектної діяльності тощо);
організація рефлексії учнів (обговорення, твори-роздуми, бесіди тощо).
№
|
ПІБ
|
Освіта
|
Фах
|
Предмет
|
Стаж роботи
|
Тема над якою працює
|
Форма завершення
|
Де було використано
|
Відвідування засідань МО
|
|||
І
|
ІІ
|
ІІІ
|
ІV
|
|||||||||
1.
|
Кащенко Л.І.
|
Вища
|
Вчитель історії та права
|
Історія і право
|
20
|
Громадська освіта на
уроках історії та права
|
Папка
|
Виступ на педраді
|
|
|
|
|
2.
|
Співак О.М.
|
Вища
|
Вчитель історії та права
|
Історія і право
|
12/4
|
Формування пізнавальних
навичок і інтересів на уроках історії
|
Презентація
|
Виступ на МО
|
|
|
|
|
3.
|
Кочура О.В.
|
Вища
|
Вчитель історії та права
|
Історія
|
33
|
Інноваційні технології на
уроках історії
|
Методична розробка
|
Виступ на ММО
|
|
|
|
|
4.
|
Цепла О.Г.
|
Вища
|
Вчитель історії
|
Історія
|
26
|
Інтерактивні методи на
уроках історії
|
Презентація
|
Виступ на МО
|
|
|
|
|
5.
|
Червінська С.О.
|
Вища
|
Вчитель історії
|
Історія
|
33
|
Активізація розум. д-сті
учнів на уроках історії
|
Методична розробка
|
Виступ на ММО
|
|
|
|
|
6.
|
Іванишин О.О.
|
Вища
|
Вчитель історії та права
|
Історія і право
|
33
|
Особистісно – орієнтоване навчання на уроках історії
|
Підбір завдань з історії
та права
|
Виступ на ММО
|
|
|
|
|
|
Репінський П.В.
|
Вища
|
Вчитель історії та права
|
Історія
|
15
|
Патріотичне виховання на
уроках історії
|
Папка
|
Виступ на ММО
|
|
|
|
|
8.
|
Капелюх Ю.В.
|
Вища
|
Вчитель історії
|
Історія
|
25
|
Активізація пізнавальної д
–сті учнів на уроках історії через вик –ння інтерактивних методів навчання
|
Розробка уроків
|
На уроках історії
|
|
|
|
|
9.
|
Федорчак Т.К.
|
Вища
|
Вчитель
історії
|
Історія
|
16/13
|
Формування громадянської
позиції та патріотизму на уроках історії
|
Папка
|
Виступ на ММО
|
|
|
|
|
10.
|
Миронюк Л.О.
|
Вища
|
Вчитель історії та права
|
Історія та право
|
26
|
Розвиток інтелектуальних
здібностей у процесі навчання
|
Розробка уроків
|
На уроках історії
|
|
|
|
|
11.
|
Заржицька О.В.
|
Вища
|
Вчитель історії та права
|
Історія та право
|
17
|
Виховання свідомого
громадянина, патріота незалежної демократичної правової держави
|
Презентація
|
Виступ на МО
|
|
|
|
|
12.
|
Коновал Т.Ю.
|
Вища
|
Вчитель історії та суспільствознавства
|
Історія та право
|
29
|
Розвиток критичного
мислення учнів засобами проектної технології
|
Методична розробка
|
Виступ на ММО
|
|
|
|
|
13.
|
Жукунова Н.І.
|
Вища
|
Вчитель історії та
суспільствознавства
|
Історія
|
34
|
Використання історичних
джерел,як засіб формування критичного мислення
|
Папка
|
Виступ на МО
|
|
|
|
|
14.
|
Ломачко С.М.
|
Вища
|
Вчитель історії та права
|
Історія та право
|
38
|
Інтерактивні методи на
уроках історії
|
Папка
|
Виступ на педраді
|
|
|
|
|
15.
|
Ніколашина Л.І.
|
Вища
|
Вчитель історії та
суспільствознавства
|
Історія
|
26
|
Використання елементів
ігрових технологій на уроках історії
|
Розробка уроків
|
На уроках історії
|
|
|
|
|
16.
|
Безсмертний М.Б.
|
Вища
|
Вчитель історії та права
|
Історія та право
|
27
|
Використання
публіцистичної літератури на уроках історії
|
Розробка серії л- ри
|
На уроках історії
|
|
|
|
|
17.
|
Підстружко З.П.
|
Вища
|
Вчитель історії та права
|
Історія і худ. Культ.
|
8
|
Формування історичної
свідомості, патріотизму учнів, як громадян
|
Папка
|
На уроках історії
|
|
|
|
|
18.
|
Казаченко
Т. Г.
|
Вища
|
Вчитель історії та права
|
Історія
|
2
|
Наступність у системі методів вивчення історії
|
Папка
|
Виступ на МО
|
|
|
|
|
19.
|
Кирилюк О.А.
|
Вища
|
Вчитель історії та права
|
Історія
|
7/1
|
Формування інформаційної
компетентності через роботу з історичними джерелами
|
Папка
|
На уроках історії
|
|
|
|
|
20.
|
Ясинська А.В.
|
Вища
|
Вчитель історіі та
українознавства
|
Історія
|
3
|
Активізація пізнавальних
здібностей учнів на уроках історії
|
презентація
|
На уроках історії
|
|
|
|
|
Немає коментарів:
Дописати коментар